Анкета

учасника І (районного) туру

Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» 2012

у номінації «Учитель фізики»

 

1. Прізвище, ім’я та по батькові: Прищепа Кіра Іллівна
2. Дата і місце народження: 13,04,1967р., , село Малоянисоль
3. Повна домашня адреса з поштовим індексом, телефон: 87010, с.Малоянисоль, вул. Жданова, 15, тел..066-8124225
4. Паспортні дані (серія, №, ким коли виданий, адреса реєстрації):
5. Ідентифікаційний код:
6. Які навчальні заклади закінчили, у якому році, спеціальність за дипломом: Слов’янський педагогічний інститут, 1989рік,  вчитель математики ї фізики
7. Місце роботи (повна назва, адреса, телефон закладу): Малоянисольська ЗОШ ім.. В.В.Балабана, с.Малоянисоль, вул.. Комсомольська, 92; тел. 82-63-20
8. Стаж роботи: 23 роки
9. У тому числі педагогічний: 23 роки
10. Кваліфікаційна категорія: «спеціаліст ІІ категорії»
11. Звання: немає
12. Державні нагороди, відзнаки (обов’язково рік нагородження): Грамота РВО, 2012 рік
13. Класи, в яких викладає: 8-11
14. Мова викладання: Російська
15. Проблема (тема) над якою працює: «Розвиток пізнавальної діяльності на уроках фізики»
16. Інноваційні форми роботи та технології, що використовуються:
17. Навчальна література, якою користується при підготовці до уроку: фахові журнали видавництва «Основа»; Гін А.А. Прийоми конструювання сучасного уроку.-Луганськ, 2002; Гін А.А. Прийоми педагогічної техніки.-Х.:Ранок:Весте, 2007; Ворожейкіна О.М. 100 цікавих ідей для проведення уроку.-Х.:Вид.група «Основа»,2011; Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій/Автор-укладач Н.П.Наволокова.-Х.:Вид.група «Основа»,2009

 

18.Ваше педагогічне кредо: Идущий прав, На пик взошедший прав.

                                                И даже прав сорвавшийся с вершины.

                                                Не прав лишь тот, кто зная о вершинах,

                                                Стоит и медлит у подножьях гор.

                                                                                        Омар Хайям

19. .Намалюйте (словесно у формі статті в газету від 3-ої особи) свій педагогічний портрет або свою візитну картку:

                  Вона чуйна і, водночас,  вимоглива,

               Прагматична і  здатна на вияв почуттів,

                Строга і  толерантна, витримана, але щира.

              Вона   самокритична і компетентна, надійна і чесна.

                 Не підвищує голос у будь-якій ситуації.

              Вона –  лірик в душі і   фізик за фахом.

                                  Вона – вчитель!

АКТИВІЗАЦІЯ  ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

                      ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ФІЗИКИ

Основна мета роботи вчителя  щодо активізації пізнавальної діяльності учнів – розвиток їх розумових здібностей. Досягнення цієї мети дозволяє  розв'язати багато завдань і забезпечити міцні та свідомі знання матеріалу, підготовити учнів до активної участі у виробничій діяльності, виробити вміння самостійно поповнювати   знання, втілювати в життя  науково-технічні рішення, освоювати нові спеціальності.

 Методична тема «Розвиток пізнавальної  активності на уроках фізики» , над   якою  працюю, обрана  мною  невипадково. Адже   усі здібності людини розвиваються в процесі діяльності. Тому активізація пізнавальної діяльності  учнів  починається,  на  мою  думку, з  вмілого використання прийомів  і методів, різних засобів, що забезпечують  високу активність учнів у  навчальному  процесі, глибоке та повне засвоєння  ними матеріалу, розглядуваного на уроці.

Вагомість проблеми, її актуальність зумовили вибір теми, а в основу ідеї мого досвіту  покладена , окрім розробок  сучасних  науковців (Селевко Г., Підласий І., Пометун О. ), і спадщина В.О.Сухомлинського, який  у  центр  педагогічної   діяльності  ставив особистість учня, його інтелектуальний та творчий розвиток.

Мета мого досвіду полягає  у розвитку пізнавальної  активності на  всіх етапах уроків  фізики.

Спосіб  досягнення  мети -  використання різних  прийомів активізації, враховуючи  рівень розвитку мислення учнів. Ще   К.Д.Ушинський писав «Викладання  будь-якого предмета повинно йти таким  ляхом,  щоб на долю вихованця залишалось стільки праці, скільки можуть подолати його молоді сили». Роботу при  викладанні  фізики  вибудовую  для  учня   таким  чином. Учень:   

- слухає пояснення вчителя;

- читає підручник;

- виконує експериментальні завдання;

- розв’язує задачі;

- працює з дидактичним матеріалом.

Кожну з зазначених дій  можна розкласти на окремі операції, якими виступають основні психологічні процеси: сприймання, мислення, пам'ять та інші.   Серед всіх    пізнавальних  психологічних  процесів  провідним  є  мислення. Активізувати  пізнавальну  діяльність учнів у процесі  вивчення матеріалу - це означає, перш за все, активізувати  їх мислення,формувати мотиви навчання.

В  розумовій   діяльності  учнів можна виділити 3 рівні:

- рівень розуміння;

- рівень логічного мислення;

- рівень творчого мислення.

Під час розуміння -  аналітико-синтетичної діяльності, спрямованої на засвоєння  готової  інформації ,  використовую традиційні та інтерактивні методи та прийоми, вибір яких визначається рівнем розвитку учнів і характером матеріалу.

Логічне мислення - процес самостійного розв’язання  пізнавальних завдань, коли учні вчаться самостійно аналізувати об’єкти,що вивчаються, порівнювати результати  дослідів  і т. ін..Тому  я добираю завдання, які б передбачали виконання однієї із зазначених  розумових  дій. Щоб навчання сприяло розвитку учнів, завдання дещо випереджають їх рівень, а в процесі мислення учень самостійно дійде до нових висновків. Методами розвитку мислення учнів на уроках фізики є: евристична бесіда, евристичні лабораторні роботи,  логічно-пошукові вправи, деякі методи роботи з підручником. Розвитку логічного мислення сприяють різного роду фізичні задачі,  експериментальні роботи, логічно-пошукові спостереження та інше.

Творче мислення   здійснюється в три етапи:

І етап- характеризується створенням проблемної ситуації,початковим її аналізом і формуванням проблеми.

ІІ етап – пошук розв’язання проблеми, який здійснюється в процесі детального аналізу проблеми на основі тих завдань , що мають учні; поповнюється  дослідженнями,  вивчаючи  додаткову літературу та  виконуючи  необхідні      експериментальні роботи.

ІІІ етап – застосування знайденого принципу до розв' язання проблеми і його перевірки.

В основу мого досвіду з активізації  пізнавальної   діяльності   учнів покладені ці три рівні мисленої діяльності.

Формування мотивів навчання

Мотиви до здобуття знань можуть бути різними,  але найбільш  дієвими  є зацікавленість предметом.  Пізнання – праця, що вимагає великого напруження, тому виховую в учнях силу волі, уміння долати  труднощі.  Але одночасно намагаюся полегшити їм процес пізнання. К.Д.Ушинський писав: «…вчення, позбавлене  всякої  зацікавленості  і взяте тільки силою, вбиває в учнів бажання до навчання, без якого він далеко не піде». У формуванні  інтересу учнів можна виділити декілька етапів. Спочатку він проявляється у вигляді зацікавленості, яка  спричинена несподіваним результатом досліду, цікавим фактом. Але це не стійка зацікавленість, а тому своє завдання бачу у підтримці зацікавленості, формуванні стійкого інтересу до предмета  через розуміння важливості практичного значення питання та через вибір форми організації навчальної діяльності. Насамперед , це:

 - ілюстрація положень науки подіями сучасності;   

- використання уривків творів художньої літератури;  

- використання приладів техніки;

- передбачення фантастичних операцій;

- використання парадоксів;        

- звернення до раптових зіставлень;  

- розглядання  прикладів, взятих з  життя;

- аналіз математичних фокусів,рухомих і настільних ігор і ін.;

- наведення прикладів використання фізичних закономірностей;

- проведення екскурсій в історію науки та інші.

 

Для розвитку пізнавального інтересу на уроці фізики велике значення надаю демонстраційному експерименту – добре підготовленому і естетично оформленому досліду.

Можливості фізики як навчального предмета для формування пізнавального інтересу невичерпні. А саме полягають в:

 1. Новизні навчального  матеріалу,    раптовості  багатьох висновків і законів.

2.Вивчення відомого учням матеріалу під новим кутом зору.

3.Використанні на уроках відомостей з історії фізики.

4.Зв'язку  з життям.

5.Сучасні досягнення  науки.

 

Дидактичні ігри, які я застосовую для активізації пізнавального інтересу,  є різними за змістом матеріалу і за формою проведення. Це :

 

1. Творчі ігри, засновані на внесені елементів уявної ситуації,  які  використовую з метою повторення матеріалу. Приклади: «Суд над фізичними поняттями», «Захист теми», «Лабіринт» та ін..

2.Ігри-змагання, пов’язані з  з'ясуванням  переможця, який може бути і груповим,  і індивідуальним. Це – естафети на знання формул,одиниць вимірювання та ін..

3.Ігри,спрямовані на виконання цікавого завдання. Наприклад: опустити яйце в плашку, накреслити горизонтальну лінію за допомогою сполучених судин та ін..

4.Ігри з роздавальним матеріалом: лото,квартети та ін..

 

Робота з підручником

Розумінню учнями матеріалу , розвитку їх мислення дуже сприяє систематична і цілеспрямована робота з підручником на уроці. Найголовнішим першим прийомом  роботи  з підручником є виділення в тексті параграфа головного, що вимагає аналізу тексту, синтезу результату  аналізу  і абстрагування від другорядного матеріалу. Крім  формування вміння виділяти  головне,  вважаю доцільним пропонувати учням  такі завдання. Знайти в підручнику: 1) визначення поняття; 2) приклади: використання закону в побуті; техніці; природі; 3)пояснення явища, що вивчається; 4) відповіді на поставлене запитання та ін..

Активізація учнів під час закріплення  нового   матеріалу

Можливості для активізації мислення під час закріплення  нового   матеріалу дуже великі, оскільки в учнів є певний запас знань. У цих умовах методи активізації спрямовую на те,   щоб учень зумів самостійно відкривати нове в уже відомому і переконатися в тому, що фізичні закони і явища набагато змістовніші, ніж це може здаватися при першому їх вивченні. Методи і прийоми: досліди, ігри( «Третій зайвий», з картками,малюнками та ін..), розв'язання задач.

Активізація учнів під час перевірки знань

Розвитку пізнавальної  активності учнів сприяє організована перевірка знань. Ось деякі з них: взаємне опитування,рецензії на роботи  товаришів, творчі домашні завдання(складання фізичних задач. проведення дослідження, спостережень, конструювання, виготовлення приладів), облік знань із використовуванням кінофільму,(коментар,ігри) , узагальнення знань методом порівняння, за  допомогою складання  таблиць і схем тощо.

Серед нових інформаційних технологій  метод  проектів  вважаю основним і широко використовую   у своїй   практиці. Він має багато переваг, розв’язує педагогічні завдання, створює   позитивну мотивацію  в процесі     навчання       ( забезпечується інтересом до обраної теми  проекту,  можливістю  спробувати свої сили в самостійній творчій роботі, продемонструвати  отримані результати перед  аудиторією).В  процесі  роботи формуються  навички розумової праці. узагальнених інтелектуальних умінь у процесі пошуку джерел інформації, формулюванні результатів та висновків. Пропоную учням такі  типи проектів: дослідницькі;  інформаційні;   творчі;    ігрові;    практичні;  ознайомлювально- орієнтовні.

Результативність досвіду

Впроваджені в практику роботи прийоми активізації навчальної діяльності дозволяють мені :

■ Продуктивно  використати час  на уроці  і захопити учнів розглядуваним на уроці матеріалом;

■ Активізувати  навчальну діяльність під час закріплення матеріалу, виявити рівень розуміння учнями розглядуваного  матеріалу, своєчасно виявити прогалини в їх знаннях і надати необхідну допомогу;

■ Застосовувати  активні  прийоми   роботи  з учнями  на різних етапах уроку для забезпечення   значного  потоку   інформації  від учнів  до учителя;

■ Відкривати  нові можливості  навчальної діяльності учнів, глибину і міцність засвоєння матеріалу;

■ Більш  ґрунтовно   вивчити  вузлові  питання теми уроку, забезпечити наочність навчання, виділити практичне значення питань,що розглядаються на уроці.

 Я впевнена, що зацікавити,  повести за собою спроможний лише той педагог, який сам перебуває у постійному пошуку. Адже ще  В.О.Сухомлинський закликав: « Будьте самі дослідниками.  Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи його не запалити в інших…».

Як результат впровадження досвіду можна вважати такі досягнення учнів:

Рік	Клас	місце	Прізвище,ім'я учня
2008-2009
2009-2010
2010-2011	8 9 11	ІІІ ІІ ІІІ	Чеграхчі Н. Джелген В. Шаблинський  Г.
2011-2012	8 10 11	ІІІ ІІІ ІІ	Лавчі Я. Джелген В. Пічахчі С.

Випускники  школи  обирають спеціальності , пов’язані  з вивченням фізики        ( факультети –  енергетичний,  транспортний,  механічний  та  ін..): Попов Ф.(2009р. ПГТУ) , Шамлі П., Вожол С., Сагіров  В.(2010р.ПГТУ), Пічахчі С. (2012р. ПГТУ),  , Чеграхчі О.(2012р. МАА),  Галалу І.(2010,КАУ).

Хотілося  б згадати слова великого Сократа: «Я  не  можу  навчити  всіх

усьому,але можу вплинути на мислення моїх учнів». І це того варто.