Пропонуємо подивитися вітчизняні художні і документальні фільми,
що відображають український вимір Другої світової війни:
1. «1377 спалених заживо», 2009 рік, авт – Іван Кравчишин, «07Продакшн», «Інтер»
Розправи над мирними людьми мали місце на усіх окупованих територіях, але такого масштабного винищення, як в Україні, не було більше ніде. 1377 - саме стільки українських сіл разом із мешканцями спалили нацистські окупанти у Другу світову війну, загинуло більше 50 тисяч людей - переважно діти, жінки та старі. Разом же за період німецької окупації було знищено 3,9 мільйонів мирних жителів!
2. «Київ. Місто, що зрадили», 2008 рік, авт. – Андрій Цаплієнко, «07Продакшн», «Інтер»
Київ. Одне з найкращих міст Європи. Коли радянські війська його звільнили, тут були руїни. Середмістя було цілковито знищене. Тепер же кияни спокійно думають про сьогодення і мріють про майбутнє. Останнього довоєнного літа в містян також був прекрасний настрій. Вони теж жили планами на завтрашній день. Вони ще не підозрюють, що незабаром усьому настане край. Багатьом із них залишилося всього кілька днів.
18 історій, що сталися на території України під час другої світової війни і проходили в радянських відомствах під грифом" цілком таємно ". 18 страшних фактів, що мають документальне підтвердження та свідчення очевидців. Абсолютно різні, але об'єднані одним: це події, які допомагають зрозуміти - якою ж війна була дійсності: більш трагічною і менш романтичною, ніж нам підручники. Спроба не тільки розповісти історії, але показати обсяг існуючої брехні. Не було "віроломного нападу німців на мирний СРСР". Фашисти напали на готову до війни країну, але з-за очевидних промахів, злочинних помилок командування, нелогічних рішень і військових прорахунків, люди гинули в безпрограшних на перший погляд ситуаціях.
4. «Корюківка. Злочин проти людяності», 2013 рік, авт. – СніжанаПотапчук, НТКУ.
Трагедія, що сталася 1-2 березня 1943 року в містечку Корюківка Чернігівської області, була наймасштабнішою та найкривавішою не лише на теренах Радянського Союзу, а й у всій Європі. 1 березня 1943 року за наказом генерала Хойзенберга каральний загін оточив Корюківку, есесівці під приводом перевірки документів зганяли по 50--100 людей до центральної будівлі міста і розстрілювали. Також убивали по хатах, сараях, погребах... Нещадна куля карателя наздоганяла кожного -- і старого, і малого. Переповнені бездиханними тілами будинки підпалювали. Автор фільму поставила собі за мету розповісти про наймасштабнішу каральну акцію на території Європи через призму сучасності.
Одним з важливих завдань фільму "Корюківка. Злочин проти людяності" є акцент на ставленні молоді до подій Великої Вітчизняної війни. Адже, як зазначає Сніжана Потапчук, несприйняття війни сучасним поколінням, цинізм у ставленні до ветеранів вже давно вийшли за межі одного конкретного містечка і стали трагедією державного масштабу: "Кажуть, що пам'ять народу не убієнна, що поки ми пам'ятаємо про жахіття Війни, ми свято бережемо мир. А ще кажуть, що історія з часом повторюється. Стається це тоді, коли події забуваються, стираються, коли сприймаються лише як історичний факт минулого. Коли очі тих, заради кого йшли на смерть залишаються байдужими. Повага до Батьківщини і її визволителів не народиться від один раз на рік принесеної гвоздички до Вічного вогню". Автор та режисер фільму -- Сніжана Потапчук
