Меню сайта
Категории новостей
Мини-чат
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
Учитель года 2012 Прищепа К.И.Анкета учасника І (районного) туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» 2012 у номінації «Учитель фізики»
18.Ваше педагогічне кредо: Идущий прав, На пик взошедший прав. И даже прав сорвавшийся с вершины. Не прав лишь тот, кто зная о вершинах, Стоит и медлит у подножьях гор. Омар Хайям
Вона чуйна і, водночас, вимоглива, Прагматична і здатна на вияв почуттів, Строга і толерантна, витримана, але щира. Вона самокритична і компетентна, надійна і чесна. Не підвищує голос у будь-якій ситуації. Вона – лірик в душі і фізик за фахом. Вона – вчитель! АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ФІЗИКИ Основна мета роботи вчителя щодо активізації пізнавальної діяльності учнів – розвиток їх розумових здібностей. Досягнення цієї мети дозволяє розв'язати багато завдань і забезпечити міцні та свідомі знання матеріалу, підготовити учнів до активної участі у виробничій діяльності, виробити вміння самостійно поповнювати знання, втілювати в життя науково-технічні рішення, освоювати нові спеціальності. Методична тема «Розвиток пізнавальної активності на уроках фізики» , над якою працюю, обрана мною невипадково. Адже усі здібності людини розвиваються в процесі діяльності. Тому активізація пізнавальної діяльності учнів починається, на мою думку, з вмілого використання прийомів і методів, різних засобів, що забезпечують високу активність учнів у навчальному процесі, глибоке та повне засвоєння ними матеріалу, розглядуваного на уроці. Вагомість проблеми, її актуальність зумовили вибір теми, а в основу ідеї мого досвіту покладена , окрім розробок сучасних науковців (Селевко Г., Підласий І., Пометун О. ), і спадщина В.О.Сухомлинського, який у центр педагогічної діяльності ставив особистість учня, його інтелектуальний та творчий розвиток. Мета мого досвіду полягає у розвитку пізнавальної активності на всіх етапах уроків фізики. Спосіб досягнення мети - використання різних прийомів активізації, враховуючи рівень розвитку мислення учнів. Ще К.Д.Ушинський писав «Викладання будь-якого предмета повинно йти таким ляхом, щоб на долю вихованця залишалось стільки праці, скільки можуть подолати його молоді сили». Роботу при викладанні фізики вибудовую для учня таким чином. Учень: - слухає пояснення вчителя; - читає підручник; - виконує експериментальні завдання; - розв’язує задачі; - працює з дидактичним матеріалом. Кожну з зазначених дій можна розкласти на окремі операції, якими виступають основні психологічні процеси: сприймання, мислення, пам'ять та інші. Серед всіх пізнавальних психологічних процесів провідним є мислення. Активізувати пізнавальну діяльність учнів у процесі вивчення матеріалу - це означає, перш за все, активізувати їх мислення,формувати мотиви навчання. В розумовій діяльності учнів можна виділити 3 рівні: - рівень розуміння; - рівень логічного мислення; - рівень творчого мислення. Під час розуміння - аналітико-синтетичної діяльності, спрямованої на засвоєння готової інформації , використовую традиційні та інтерактивні методи та прийоми, вибір яких визначається рівнем розвитку учнів і характером матеріалу. Логічне мислення - процес самостійного розв’язання пізнавальних завдань, коли учні вчаться самостійно аналізувати об’єкти,що вивчаються, порівнювати результати дослідів і т. ін..Тому я добираю завдання, які б передбачали виконання однієї із зазначених розумових дій. Щоб навчання сприяло розвитку учнів, завдання дещо випереджають їх рівень, а в процесі мислення учень самостійно дійде до нових висновків. Методами розвитку мислення учнів на уроках фізики є: евристична бесіда, евристичні лабораторні роботи, логічно-пошукові вправи, деякі методи роботи з підручником. Розвитку логічного мислення сприяють різного роду фізичні задачі, експериментальні роботи, логічно-пошукові спостереження та інше. Творче мислення здійснюється в три етапи: І етап- характеризується створенням проблемної ситуації,початковим її аналізом і формуванням проблеми. ІІ етап – пошук розв’язання проблеми, який здійснюється в процесі детального аналізу проблеми на основі тих завдань , що мають учні; поповнюється дослідженнями, вивчаючи додаткову літературу та виконуючи необхідні експериментальні роботи. ІІІ етап – застосування знайденого принципу до розв' язання проблеми і його перевірки. В основу мого досвіду з активізації пізнавальної діяльності учнів покладені ці три рівні мисленої діяльності. Формування мотивів навчання Мотиви до здобуття знань можуть бути різними, але найбільш дієвими є зацікавленість предметом. Пізнання – праця, що вимагає великого напруження, тому виховую в учнях силу волі, уміння долати труднощі. Але одночасно намагаюся полегшити їм процес пізнання. К.Д.Ушинський писав: «…вчення, позбавлене всякої зацікавленості і взяте тільки силою, вбиває в учнів бажання до навчання, без якого він далеко не піде». У формуванні інтересу учнів можна виділити декілька етапів. Спочатку він проявляється у вигляді зацікавленості, яка спричинена несподіваним результатом досліду, цікавим фактом. Але це не стійка зацікавленість, а тому своє завдання бачу у підтримці зацікавленості, формуванні стійкого інтересу до предмета через розуміння важливості практичного значення питання та через вибір форми організації навчальної діяльності. Насамперед , це: - ілюстрація положень науки подіями сучасності; - використання уривків творів художньої літератури; - використання приладів техніки; - передбачення фантастичних операцій; - використання парадоксів; - звернення до раптових зіставлень; - розглядання прикладів, взятих з життя; - аналіз математичних фокусів,рухомих і настільних ігор і ін.; - наведення прикладів використання фізичних закономірностей; - проведення екскурсій в історію науки та інші.
Для розвитку пізнавального інтересу на уроці фізики велике значення надаю демонстраційному експерименту – добре підготовленому і естетично оформленому досліду. Можливості фізики як навчального предмета для формування пізнавального інтересу невичерпні. А саме полягають в: 1. Новизні навчального матеріалу, раптовості багатьох висновків і законів. 2.Вивчення відомого учням матеріалу під новим кутом зору. 3.Використанні на уроках відомостей з історії фізики. 4.Зв'язку з життям. 5.Сучасні досягнення науки.
Дидактичні ігри, які я застосовую для активізації пізнавального інтересу, є різними за змістом матеріалу і за формою проведення. Це :
1. Творчі ігри, засновані на внесені елементів уявної ситуації, які використовую з метою повторення матеріалу. Приклади: «Суд над фізичними поняттями», «Захист теми», «Лабіринт» та ін.. 2.Ігри-змагання, пов’язані з з'ясуванням переможця, який може бути і груповим, і індивідуальним. Це – естафети на знання формул,одиниць вимірювання та ін.. 3.Ігри,спрямовані на виконання цікавого завдання. Наприклад: опустити яйце в плашку, накреслити горизонтальну лінію за допомогою сполучених судин та ін.. 4.Ігри з роздавальним матеріалом: лото,квартети та ін..
Робота з підручником Розумінню учнями матеріалу , розвитку їх мислення дуже сприяє систематична і цілеспрямована робота з підручником на уроці. Найголовнішим першим прийомом роботи з підручником є виділення в тексті параграфа головного, що вимагає аналізу тексту, синтезу результату аналізу і абстрагування від другорядного матеріалу. Крім формування вміння виділяти головне, вважаю доцільним пропонувати учням такі завдання. Знайти в підручнику: 1) визначення поняття; 2) приклади: використання закону в побуті; техніці; природі; 3)пояснення явища, що вивчається; 4) відповіді на поставлене запитання та ін.. Активізація учнів під час закріплення нового матеріалу Можливості для активізації мислення під час закріплення нового матеріалу дуже великі, оскільки в учнів є певний запас знань. У цих умовах методи активізації спрямовую на те, щоб учень зумів самостійно відкривати нове в уже відомому і переконатися в тому, що фізичні закони і явища набагато змістовніші, ніж це може здаватися при першому їх вивченні. Методи і прийоми: досліди, ігри( «Третій зайвий», з картками,малюнками та ін..), розв'язання задач. Активізація учнів під час перевірки знань Розвитку пізнавальної активності учнів сприяє організована перевірка знань. Ось деякі з них: взаємне опитування,рецензії на роботи товаришів, творчі домашні завдання(складання фізичних задач. проведення дослідження, спостережень, конструювання, виготовлення приладів), облік знань із використовуванням кінофільму,(коментар,ігри) , узагальнення знань методом порівняння, за допомогою складання таблиць і схем тощо. Серед нових інформаційних технологій метод проектів вважаю основним і широко використовую у своїй практиці. Він має багато переваг, розв’язує педагогічні завдання, створює позитивну мотивацію в процесі навчання ( забезпечується інтересом до обраної теми проекту, можливістю спробувати свої сили в самостійній творчій роботі, продемонструвати отримані результати перед аудиторією).В процесі роботи формуються навички розумової праці. узагальнених інтелектуальних умінь у процесі пошуку джерел інформації, формулюванні результатів та висновків. Пропоную учням такі типи проектів: дослідницькі; інформаційні; творчі; ігрові; практичні; ознайомлювально- орієнтовні. Результативність досвіду Впроваджені в практику роботи прийоми активізації навчальної діяльності дозволяють мені : ■ Продуктивно використати час на уроці і захопити учнів розглядуваним на уроці матеріалом; ■ Активізувати навчальну діяльність під час закріплення матеріалу, виявити рівень розуміння учнями розглядуваного матеріалу, своєчасно виявити прогалини в їх знаннях і надати необхідну допомогу; ■ Застосовувати активні прийоми роботи з учнями на різних етапах уроку для забезпечення значного потоку інформації від учнів до учителя; ■ Відкривати нові можливості навчальної діяльності учнів, глибину і міцність засвоєння матеріалу; ■ Більш ґрунтовно вивчити вузлові питання теми уроку, забезпечити наочність навчання, виділити практичне значення питань,що розглядаються на уроці. Я впевнена, що зацікавити, повести за собою спроможний лише той педагог, який сам перебуває у постійному пошуку. Адже ще В.О.Сухомлинський закликав: « Будьте самі дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи його не запалити в інших…». Як результат впровадження досвіду можна вважати такі досягнення учнів:
Випускники школи обирають спеціальності , пов’язані з вивченням фізики ( факультети – енергетичний, транспортний, механічний та ін..): Попов Ф.(2009р. ПГТУ) , Шамлі П., Вожол С., Сагіров В.(2010р.ПГТУ), Пічахчі С. (2012р. ПГТУ), , Чеграхчі О.(2012р. МАА), Галалу І.(2010,КАУ). Хотілося б згадати слова великого Сократа: «Я не можу навчити всіх усьому,але можу вплинути на мислення моїх учнів». І це того варто.
|
Поиск
Друзья сайта
Архив записей
Календарь
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||